Забіліли сніги, забіліли
Молоком із грудей хуртовини.
Зголодніли птахи, зголодніли,
До твоєї прибились хатини.
Посідали на вікнах вервечкою,
Годував ти їх чорною гречкою.
Ніч глибока запала, глибока,
І без місяця з жодного боку,
І без місяця з жодного боку,
Ніч глибока запала, глибока.
Заспівали птахи, заспівали
Попід вікнами, білими вікнами.
Сумували птахи, сумували:
“Ми до темної ночі не звикнемо,
Ой, не світло, хоч метено снігом.
До оселі своєї не встигнем.
Ніч глибока запала, глибока,
І без місяця з жодного боку,
І без місяця з жодного боку,
Ніч глибока запала, глибока.
Поспішати нам слід, поспішати,
Гнізда наші замерзнуть до ранку.
Залишати нам слід, залишати
Осередок гостинного ґанку.
Жаль, у небі не бачимо свічки,
Затуляються втомлені вічка.
Ніч глибока запала, глибока,
І без місяця з жодного боку,
І без місяця з жодного боку,
Ніч глибока запала, глибока.
Ніч застеле, снігами застеле
Твої вікна, їх треба закрити.
Вже біліші, біліші од стелі
Твої вікна, забув про зірки ти.
Ми жар-птиці, ми хворі жар-птиці,
Нам набридло журиться, журиться”.
Ніч глибока запала, глибока,
І без місяця з жодного боку,
І без місяця з жодного боку,
Ніч глибока запала, глибока.
Сніг вкриває дерева, вкриває.
Сипонув ти з долоні пшона.
Вийшов місяць з-за хмар короваєм,
Зблисла хвоя ялин запашна.
І ні мороку вже, й не мороки…
З Новим роком тебе, з Новим роком!
