Богдана Бойко – Під п’ятиплафонною люстрою: Вірш

Під п’ятиплафонною люстрою
Комашиного світоустрою
Губи у барвах пастелі
Розтеклися, як тіні по стелі.

А повітря аерозолем
Торкнулося пальця з мозолем.
І сповзав на двері павук.
Візерунок йому – онук.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдана Бойко – Під п’ятиплафонною люстрою":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдана Бойко – Під п’ятиплафонною люстрою: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.