Пожовклий листок нагадує твою долоню.
Її хочеться покласти між сторінками книги.
Зітхання дає осінньому невдоволенню
Перекривлений обрис ластів’ячого іга.
- Наступний вірш → Богдана Бойко – У хмарах сірих, змучених легенях
- Попередній вірш → Богдана Бойко – Ти за мною, я знаю, не скучив
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші