Ранок – смутку мого орендатор,
Жовта смуга піску понад озером,
Коли миє кінцівки ондатра,
Захлинаючись сонця розміром.
- Наступний вірш → Богдана Бойко – Луки
- Попередній вірш → Богдана Бойко – У хмарах сірих, змучених легенях
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші

