Ти для мене – займенник погляду,
Наче фреска в метро, поруч.
Там написано – був князь,
А не знатиму, що він зробив.
Подивись на табло. Раптом
Прочитаєш, за скільки хвилин
Я тобі присвячую вірш.
Нулик. Їде вагон в тунель.
- Наступний вірш → Богдана Бойко – Я маю зайти у двері
- Попередній вірш → Богдана Бойко – Де Ваші очі, котики верби
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші