Стрибало лисеня, як скоморох.
На випнуті, як груди, зелениці,
Котрі вгрузали серцем в мокрий мох,
Проміння кидав місяць земнолиций.
- Наступний вірш → Богдана Бойко – І щось іще хотілось дописати
- Попередній вірш → Богдана Бойко – Муза, словесна натурниця
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші