Богдана Бойко – Твоє волосся, як крило пінгвіна: Вірш

Твоє волосся, як крило пінгвіна.
Пінгвіни там живуть, де пада сніг.
Сніг пада, пада, певно, він не гине,
Не гине, бо загинути не зміг.
Не зміг любити. Сніг і не повинен,
І не повинен власник синіх криг,
Криг, що любов пінгвінова зустріне.
Зустріне, а інакше він не міг.

Міг ти нічого не казать. Спасибі,
Спасибі, що нічого не здалося.
Здалося все. Якби усе поглибив,
Поглибив так би, що і не звелося.
Звелися кроки. Заманулось рибі,
За рибою тобі – на безголосся.
На безголоссі і пінгвін зробив би,
Зробив би він крилом твоє волосся.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдана Бойко – Твоє волосся, як крило пінгвіна":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдана Бойко – Твоє волосся, як крило пінгвіна: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.