Ти заблукаєш десь,
Між усмішок своїх,
І відкладеш оціночний бінокль.
І серед мрій живих
Весняним станеш весь,
Листочки витягаючи з бруньок.
- Наступний вірш → Богдана Бойко – Метелик регоче зіткненням крил
- Попередній вірш → Богдана Бойко – А хмарам загнаним
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші