Богдана Бойко – В губах, росою сповнених, люпин: Вірш

В губах, росою сповнених, люпин,
Комахи, поцяцьковані божками…
Як просиш ти: будь ласка, не люби…
А душі підібгали їжаками
Голівки в себе, як уміє мак.
Зволожена земля після поливки.
Й курінь, що побудований з ломак,
Накрила хмари довга-довга плівка.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдана Бойко – В губах, росою сповнених, люпин":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдана Бойко – В губах, росою сповнених, люпин: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.