Світлофори наповнені мороком,
Круглі плями зволожених фар
Відчувають, що холодно й мокро,
Коли ллється із неба нектар.
Вже дощі відбриніли дощенту
На кіфарах пригаслих видінь.
Перемерзлість кефіру й цементу –
Територія їх володінь.
- Наступний вірш → Богдана Бойко – Як щуку за кущем, щемливий рай
- Попередній вірш → Богдана Бойко – Новорічна
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші