Богдана Бойко – Ви мені, можливо, дозволите: Вірш

Ви мені, можливо, дозволите
Не відводити зараз очей
Од притишених, стомлених зустрічей.
Як пісок, у якому золото,
Хвилі поглядів плавно хлюпочуть
В нерозвиненій їхній істині.
Ми знаходимось наче на відстані
Тих людей, що побачитись хочуть.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдана Бойко – Ви мені, можливо, дозволите":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдана Бойко – Ви мені, можливо, дозволите: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.