Як щуку за кущем, щемливий рай,
Нашарування квітки чорнобривця,
Піймай мене, я поруч, – тут, – піймай
Русалку у глибокій довгій річці.
Ти дивишся і бачиш тільки пил,
Метеликів притлумлене дізнання.
Копилить губи згірклий небосхил,
Бо захід сонця – то його сповзання.
- Наступний вірш → Богдана Бойко – Бог з тобою, з тобою поручні
- Попередній вірш → Богдана Бойко – Вантажівки
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші