Богдана Бойко – Зупинка: Вірш

Як проліски, зуби ростуть
У маленькому роті дитини.
Я не знаю, у чому суть
Весняної довгої днини.
І підстрибують дзвінко тролейбуси,
Наче коники, перелякано.
Щоб всміхнутися, треба усе,
Крім дорожнього знаку нам.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдана Бойко – Зупинка":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдана Бойко – Зупинка: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.