Борис Чіп – Перепелині турботи: Вірш

Перепеленята в просі
Перепілку-маму просять:

— Поведи нас до криниці
Хоч крилята окропить.—

Мама каже:
— Там лисиця
Жде, щоб всіх переловить.—
Перепеленята в житі
Не вмовкають:

— Пи-ти! Пи-ти!
Нас до річки поведи,
До цілющої води!

— Діти, до ріки не можна.
Кажуть, там у верболозах
Гострозубий кіт сидить.
Малюки ж кричать до ночі:
— Пи-ти,
пи-ти,
пи-ти хочем! —
А вночі сказала мама:
— Кожна квітонька гойда
На пелюстках чисті роси.
Це і є для нас вода.

Кожна квітка в ріднім полі
Нас росицею напоїть.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Борис Чіп – Перепелині турботи":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Борис Чіп – Перепелині турботи: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.