Борис Чіп – Тремтить димок з сигари димаря: Вірш

Тремтить димок з сигари димаря.
Земля вдягла червону хустку сходу,
І сонце гордовсміхненим хлоп’ям
Ковзатися на срібний лід виходить.
Ковзнулося, упало, розлилось,
Зажебоніло про квітучу весну,
І хати, звеселившися чогось,
З-під стріхи дивляться в блакить небесну.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Борис Чіп – Тремтить димок з сигари димаря":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Борис Чіп – Тремтить димок з сигари димаря: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.