Борис Чіп – Згадай: Вірш

Згадай, згадай серпневі дні
Хоч усміхом одним,
Такі щасливі і ясні
У пам’яті вони.
На берег юності прилинь,
Де квітла сон-трава,
Де прошептали ми колись
Нев’янучі слова.

Приспів:
Згадай,
Як нам дзвеніли світлі райдуги,
Згадай,
Як нам співали солов’ї.
Згадай
Печалі наші й наші радості,
Згадай, згадай, згадай.

То ранок сонцем розквітав,
То вечір в зорях цвів,
І спала пісня молода
У струнах скрипалів.
До синіх гір летіли ми,
До чистої води,
О як любить хотіли ми –
Довіку, назавжди!

Приспів.

Літа вітрами пропливли,
Літа не зупинить,
А той мотив, що ми вели,
Весь час в душі бринить.
Літа летять, мов журавлі,
І я гукаю вдаль:
“Де б не були ми на землі,
Згадай мене, згадай!”

Приспів.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Борис Чіп – Згадай":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Борис Чіп – Згадай: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.