Борис Демків – Квітка ромена: Вірш

Вітер в горах заснув,
Ліг сосні на рамена,
Вечір зорі в росі
Розгубив золоті,
Я для тебе зірву
Синє листя ромена –
Найчарівніше зілля землі.

Приспів:

Ти на мене чекай
На хрещатій дорозі,
Збережи назавжди
Щире серце мені.
Я тобі принесу
В голоснім передгроззі
Щонайкращі квітки запашні…

І у кожнім листку
Нерозгадана тайна.
Найтепліші слова
В пелюстках тихзвучать.
Ніжну квітку ромена
Чародійною здавна
Називають гуцули з Карпат.

Приспів.

А якщо не прийдеш
Вітер наче серена
Буде плакати так
Сам один в самоті…
І зів”яне в журбі
Синє листя ромена –
Найчарівніше зілля землі.

Приспів.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Борис Демків – Квітка ромена":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Борис Демків – Квітка ромена: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.