Борис Демків – Мамині мальви: Вірш

Розквітають мальви під вікном,
Розмаїті, наче діти мальви
І вони сумують так давно,
Як давно нема на світі мами.
На жаль, серед розлук не вберегли
Те найдорожче, що в житті ми мали,
Не стало яснооких берегинь,
А дивляться на нас журливі мальви.

Приспів: (двічі)

Мальви! Торкає вітер,
Ніби тепла мамина рука.
Мальви – родинні квіти
І життя мого стрімка ріка!

Промайнув той невблаганний час,
Який ми завжди цінували мало,
І горить у серці, як свіча,
Лиш незрадлива та незгасна мальва.
З давніх літ і пройдених доріг
Знов мене до того краю манить,
Де у літній радісній порі
Розквітають біля хати мальви.

Приспів. (двічі)

І знову з далеких доріг
Я повернувся до дому,
Біля хати пишно цвітуть мальви,
А тебе, матусю, нема…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Борис Демків – Мамині мальви":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Борис Демків – Мамині мальви: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.