Погасне в серці голосна тривога,
І стане вічна кожна наша мить…
І буде світла, і свята дорога,
Лише тоді як будемо людьми!..
І буде юна, і шаслива мати
Гордитися коханими дітьми!..
А не свій вік і долю проклинати,
Лише тоді як будемо людьми!..
Воскреснуть наші душі, як собори,
І виглянуть на сонце із пітьми!..
Ніхто вже нашу правду не поборе,
Лише тоді як будемо людьми!..
Зійшло над світом наше рідне слово,
І вільна пісня, як Дніпро, гримить!..
І буде вічна українська мова,
Лише тоді як будемо людьми!..
Буде Вкраїна вільна і соборна,
І запанує на землі цій мир!
І зможемо надіятись на Бога,
Лише тоді як будемо людьми!..
