Борис Грінченко: Вірші
Борис Грінченко (1863 – 1910) – вчений, поет, письменник, публіцист, фольклорист та педагог. За характером він був радикалом, його бунтівна натура проявлялася не тільки у впертому розвитку української мови після всіх заборон, але й у закликах, що лунали у творах Бориса Грінченка.
Провідною темою творчості Бориса Грінченка є прагнення змінити життя народу. Проте автор розуміє, що є необхідність підштовхувати людей до внутрішнього перетворення. Тільки сам народ має змінити свою свідомість і виборювати для себе краще життя. Тому поет звертається до жанру громадянської лірики.
У його віршах засуджується довготерпеливість українського народу, який не наважується виборювати для себе й для своїх дітей право на краще життя. У віршах згадуються різні способи поневолення українців – від заборони мови й до великої бідності, через яку у людей вистачає сил тільки на тяжку повсякденну роботу.
Для розкриття ідеї автор використовує порівняння, паралелізми, повтори, а також прямі заклики до дії.
Список віршів:
- Боязким
- До народу українського
- Доки?
- До праці
- Українець
- Весілля
- Весна
- Співцеві
- Троянда
- Тепер
- У темряві
- Україна
- Хлібороб
- Шевченкова могила
- Я – раб
- Блискучії зорі, небесні світила
- Болить душа твоя
- Вечір
- Гроза
- Де воно
- До тих, що зостануться
- Дуб
- Душа горить
- Зазира в вікно до мене
- Згадка
- Зернятка
- І молилася я, і сподівалася я
- Коханій
- Моє кохання
- Молоді сльози
- На полі
- Надія
- Не гордуй ти життям молодим
- Некрасову й Шевченкові
- Не лякайсь, що і досі хмари
- Ні, я між вас, о люди, не зазнав
Борис Грінченко: читати популярні, найкращі вірші поета класика українською мовою про кохання і дружбу, природу і тварин, для дітей та дорослих. Якщо ви не знайшли бажаний вірш, поета або тему, рекомендуємо скористатись пошуком по сайту.

Коментарі: 0