Борис Грінченко – Мандруй: Вірш

З Г.Гейне

Коли тебе дівчина зрадить, —
Закохуй ся швидче уп’ять,
А краще: бери собі збіжжя
І в сьвіта іди мандрувать.

Натрапиш на озеро синє,
Що в вербах сховалось гнучких, —
Своє невеличкеє горе
Та виплакать зможеш край їх.

Деручись на скелі високі,
Заохкаєш ти, як старий,
А злізши на гору почуєш
Ти клекіт орлячий дзвінкий.

І сам ти орлом тоді станеш,
Почуєш ти сили приплив,
Почуєш, що вільний зробив ся
І долі — так мало згубив.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Борис Грінченко – Мандруй":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Борис Грінченко – Мандруй: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.