Не те мене мучить, що стілки
Утисників тих розвелося:
Не вчора я вийшов між люде
Не вперше їх знать довелося!
С такими — борня без упину
І згоди ніколи немає,
Аж поки, де Кривда сиділа,
Там Правда с престолу засяє.
А те мене мучить, що й чесні,
Що наче були без догани,
Злякавшися, жертви приносють
На жертівник Кривдин поганий.
Тій Кривді і Силі не вірють,
Але-ж похилились з-несили
І зрадили друзів, злякавшись,
І так ворогам послужили.
