Борис Грінченко – Небо: Вірш

Широкеє небо
Блакитне й безкрає
Шатром велетенським
На землю спадає

Мов духи надземні
Там хмароньки білі
Блакиття прозоре
Собою покрили.

Широке й глибоке
Небеснеє море
І чисті й безкраї
Сьвятії простори.

І я розумію
Тепер, в цю хвилину,
Чом злинула воля
Од нас в ту країну.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Борис Грінченко – Небо":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Борис Грінченко – Небо: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.