Обличчя всі бліді́, нудні, без сили,
В бліди́х оча́х нема вогню палко́го,
Здаєть ся, й кров, що їм сповняє жили,
Бліда́ й вона, безсила кров слабого.
Бліді́ думки, безбарвні почування,
Холодний дух, холодно-мляві груди…
І се справди́ть повинні сподівання
На кращі дні отсі півмертві люди?!
Їм умірать, а не іти до бою!
І хай умруть, щоб иньшим місце дати,
Тим, що іду́ть — відважною рукою
Розбить старе, нове побудувати!
