Вірші класиків > Борис Грінченко: Вірші > Борис Грінченко – Останній промінь

Борис Грінченко – Останній промінь: Вірш

Сонце заходить і промінь останній згасає,
Ледві червонючи сумно дерев верховіття…
Так моє щастя зайшло і, як промінь останній,
Темне життя і похмуре на мить осьвітило…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Борис Грінченко
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Борис Грінченко – Останній промінь":

Читати схожі вірші:

  1. Борис Грінченко – Ні, я між вас, о люди, не зазнав
  2. Борис Олійник – Останній
  3. Борис Грінченко – Я ніч не спав
  4. Борис Грінченко – Сонце
  5. Борис Грінченко – Сон (Знов заболіла стара)
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Борис Грінченко – Останній промінь: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.