Про кохання ізнов я сьпіваю пісні,
Про ласкавії кариї очі,
Про вишневі вуста і про коси рясні,
Про високії груди дівочі:
Моє серце живе, воно хоче любить
І життям воно впитися хоче!
Хай там буря встає, хай вона налетить,
Хай у хмарах там грім загуркоче, —
Я боротись піду, — не втікав од борні,
Не ховавсь я від бурі лихої, —
Та, як з неба зірки, нехай ясно міні
Сьвітють милої очі у бої!
Я боротись піду, та вуста хай мої
Ще горять од її цілування
І, стискаючи міч, рук маленьких її
Хай згадаю ласкаве стискання!
Я боротись піду, але знатиму я, —
Міні плата солодкая буде:
Як що з бою вернусь, мене мила моя
Знов пригорне до себе на груди.
Хай же буря встає! Про кохання пісні
Я ізнов, як і перше, сьпіваю
І коханій дивлюсь я у очі ясні
І вуста із вустами єднаю!…
