Із О. Кольцова
Сяду я за стіл
Та подумаю,
Як у сьвіті жить
Одинокому?
Ні дружиноньки
Нема вірної,
Ні товариша,
Друга щирого;
Ні свого кутка,
А ні притулку,
Ні хазяйствечка,
А ні воликів.
Батько дав міні
С тим убожеством
Тілки хист один —
Силу дужую,
Та і ту украй
Горе лютеє
По чужих людях
Всю розвіяло.
Сяду я за стіл
Та подумаю,
Як у сьвіті жить
Одинокому?
