Убогії ниви, убогії села,
Убогий, обшарпаний люд, —
Смутнії картини, смутні-невеселі,
А інших не знайдеш ти тут.
Не став би дивитись, хотів би забути, —
Так сили забути нема:
То ріднії села, то ріднії люди,
То наша Вкраїна сами…
- Наступний вірш → Борис Грінченко – Своїм братам
 - Попередній вірш → Борис Грінченко – Бурлака
 
                             Підписатися
                            
                        
                                            
                        0 Коментарі                    
                                        
                    
                                                                        Найстаріші
                                                                        
                                
                            
                                                
