Не тоді нам у полі до бою ставать,
Як вже сонце і сяє, і гріє,
І як співи пташині в повітрі летять,
Усміхаються дні золотії!
Не тоді! не тоді! Як лютують вітри
І скрізь ніч, всюди хмари похмурі,—
Ти тоді уставай, свою зброю бери
І борись серед темряви й бурі!..
- Наступний вірш → Борис Грінченко – Співцеві
- Попередній вірш → Борис Грінченко – У темряві
(Оцінок ще немає)