Борис Грінченко – Вітер пісню, повну смутку: Вірш

Вітер пісню, повну смутку
В чистім полі виє,
А у мене с тії пісні
Серце холодіє;

Як неначе буйний вітер,
Що гуля степами,
Долю нашої Вкраїни
Заміта снігами,

І над нею там висока
Вироста могила,
І ще вищу намітає
Хуртовина біла.

Як неначе… Тілки-ж годі, —
Бо весна ще буде!…
Чом же серце знову плаче,
Чом же сьвітом нуде?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Борис Грінченко – Вітер пісню, повну смутку":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Борис Грінченко – Вітер пісню, повну смутку: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.