Смертні безсмертним богам молютьця, знявши долоні
Вгору, і жертви несуть, палють, благаючи ласки.
Кожен благає свого бога йому пособити:
Зевса Кронида, отця смертним усім і безсмертним;
Чи білоруку ясну Геру, велику богиню;
Чи Аполлона-Стрільця, чи і Атену-Палладу —
Кожен благає свого бога сприяти ласкаво
В ділі йому і несе ситі на жертівник жертви.
Я-ж з Олимпійців одну, тілки одну я благаю,
Тілки одній я молюсь, жертви єдиній приносю:
Жертви усі ці тобі, вроди й кохання богине!
Вчуй-же! сприяй ти міні, серця богине Кипридо!
- Наступний вірш → Борис Грінченко – Заклик
- Попередній вірш → Борис Грінченко – Зрада
(Оцінок ще немає)