Борис Мозолевський – Це ти, моя юносте: Вірш

Це ти, моя юносте? Здрастуй.
Прости. Привітаймось. Це я…
А весни насіяли рясту,
Аж сонцем зітхає земля.

Прости, моє диво зелене,
За те, що тебе не вберіг.
Іди, не хвилюйся про мене,
Я весь у розвої доріг.

А раптом спіткнуся від бігу —
Вбери у барвінок мене…
А зими насіяли снігу,
Аж небо уже крижане.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Борис Мозолевський – Це ти, моя юносте":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Борис Мозолевський – Це ти, моя юносте: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.