Борис Мозолевський – Добринін: Вірш

В кущі розбігаються дині,
Січеться ячмінь на крупу —
Начальник кар’єру Добринін
Свій “газик” жене по степу.

Він міг би командувать ротами,
Вести за собою полки.
За ним динозаврами ротори
На тлінність ідуть напрямки.

Ховайте, хабарники, скрині,
Лакузи, волайте “ура”!
А він — як праправнук Добрині
Чи просто нащадок добра.

Двох різних подоб двоголосся!
Голубка в очу — і стріла!
З такого, як в нього, волосся
Звелась по степах ковила.

Він схопить і бога за барки,
Коли той піткнеться тепер:
Йому б хоч півтонки солярки,
Бо завтра замовкне кар’єр.

І мчить його “газик” степами,
І рвуться за ним ячмені.
Кургани гудуть черепами,
Аж брижі ідуть по стерні.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Борис Мозолевський – Добринін":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Борис Мозолевський – Добринін: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.