Сержант ще не бачив такого із див:
Всі десять зарядів я вище всадив.
Мішені стояли, осяяні днем,
Так ясно і прямо навпроти.
Та тільки не слухались руки мене,
Хоч знав я — підводжу роту.
Мінився в лиці вже і падав з лиця
Комбат мій, а я був сталим!
Я точно стріляв! Та не в контур бійця,
А в тих, що над ним постали.
