Ще б книгу книг створити у безсонні,
Іще б одну відкрити пектораль.
А та, що ходить з гострою косою,
Колись прийде і скаже: “Помирай”.
І все. І край. Нічим, не ублагати.
Не знайдеш для амністії підстав.
Не скажеш, що не встиг ще докохати,
Не все повідав і не все зверстав.
На все був час. На все була година.
Сам не зумів прожити до ладу.
Сам і плати. А смерть сліпа — не винна.
“Збирайся”.— І зберуся. І піду.
На ріднім небі відсвічусь болідом,
Забуду всі образи і жалі.
Але за все, що в цьому світі звідав,
Скажу спасибі мамі і землі,
Коханій — за вуста її і руки,
Товаришу — за слово і плече.
Ріллі — за хліб, поезії — за муки,
А часові за те, що він тече.
