Вірші класиків > Борис Мозолевський: Вірші > Борис Мозолевський – Сон

Борис Мозолевський – Сон: Вірш

Сиві гуси у ніч відкричали —
За моря, за моря, за моря…
На обличчі моєї печалі
Не світилася жодна зоря.

Спало небо, пусте і задимлене,
Я з тобою прощався вві сні.
Десь далеко, аж наче за Димером,
Віщували світанок півні.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Борис Мозолевський
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Борис Мозолевський – Сон":

Читати схожі вірші:

  1. Борис Мозолевський – Портрет в червоному
  2. Борис Мозолевський – У темноті
  3. Борис Мозолевський – Нічний літак
  4. Борис Мозолевський – Ірій
  5. Борис Олійник – Як упав же він
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Борис Мозолевський – Сон: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.