…І почулося знадвору,
Із міської тишини:
За Дніпром співають хором
Солов’ї і ясени!
Золоте лягло на синє,
Ніч згорнулася в сувій.
Білий сон крізь ластовиння
Ще дивився із-під вій.
О пришерхлих вуст причастя,
Спомин дива на руці!
Двоєдиність муки й щастя
На досвітньому лиці…
- Наступний вірш → Борис Мозолевський – Гойдалка
- Попередній вірш → Борис Мозолевський – Ніч у саду
(Оцінок ще немає)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші