Людей, звичайно, більше, ніж народу…
Коли виспівує на цілий сход
Любов до людства… з сотого заходу, –
Згадай, нарешті, і про свій народ
Хоча б за те, що має він в цю мить
Виконувати каторжну роботу:
За тебе перед людством червоніть.
- Наступний вірш → Борис Олійник – Літа вже не мчать
- Попередній вірш → Борис Олійник – Мати сіяла сон
(Оцінок ще немає)