Однокласникам Новосанжарської школи
Золоті мої надії, молоді мої сади…
Надвечір’я вересневе одягається в кармін.
Відкурликали осінньо, відгукали поїзди.
…А на третім полустанку осипається жасмин.
Голубі мої світанки, кольорові мої сни,
Скільки літ перелетіло, скільки зим та перемін!
А крило моє травневе повертає до весни,
Де на третім полустанку прокидається жасмин.
Та не може ж того бути, що одбуте промина!
Поверніть мене до класу срібним покликом дзвінка.
Зажурилась моя парта, третя парта од вікна.
…А твоє волосся хлюпа, наче бронзова ріка.
Відступіться, мої літа, як тумани за поля!
Випливаєш ти красиво на прощальний юний вальс,
Вся в небесно-голубому – перша дама короля.
…А зоря моєї долі тихим сумом повилась.
Білим квітом на волосся опада холодний час –
Скільки літ перелетіло! Що було, те відгуло…
А мені і досі сниться молодий вишневий вальс,
Хоч між нами всі дороги вже давно перемело.
Золоті мої надії, молоді мої сади…
Надвечір’я вересневе одягається в кармін.
Відкурликали осінньо, відгукали поїзди.
…А на третім полустанку осипається жасмин.
