Борис Олійник – Знак: Вірш

Богиня Долі
порухом десниці
Окреслила рішуче Зодіак
І, стримавши іронію в зіницях,
Спитала їдко:
– Ну то де ж твій знак?

Чи гоже менджувати зорі й дати
На спаді літ,
коли гряде пора
Перед людьми і честю звітувати
За кожне слово з власного пера?!

Хоч на краю житейської юдолі
Уже б таки дотямити пора,
Що тільки той стає обранцем Долі,
Хто сам її, як воїн, обира!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Борис Олійник – Знак":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Борис Олійник – Знак: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.