Чоловіче мій, дружино моя,
Та завіз ти мене, де роду нема:
Нікуди піти й поговорити,
Серденька тоски розвеселити.
– Ой, жінко моя, дружино моя,
Та біжи до куми, та й поговори,
Біжи до куми, та й поговори,
Що на серденьку є, то все роскажи.
Вже ж я й ходила, вже й говорила,
Вже ж мене кума та й осудила.
– Ой, жінко моя, дружино моя,
Та нікуди не йди, та дома сиди:
Нікуди не йди, та дома сиди,
Що на серденьку є, мені роскажи.
