Чорна хмара наступає,
Дрібен дощик накрапає,
Чумак ярма нариває,
У Крим по сіль поганяє.
Жінку дома покидає,
“Зоставайся, жінко, дома,
Рубай дрова до порога,
Крушинові до ослона…”
Соломою в печі топить,
Горщечками воду носить,
А в сусідів соли просить:
“Дайте соли дві дрібочки,
Начувайте свої дочки,
Щоб по ночах не ходили,
Чумаченьків не любили,
Бо в чумака стільки віри,
Як на синім морі піни.”
