1] Так ми з моста на міст, багато вівши
2] Чужих моїй Комедії розмов,
3] Пройшли, щоб, зором глибочінь розкривши,
4] Ще на один поглянуть Лихосхов
5] В нових покарах і новій печалі;
6] Занадто чорним я його знайшов.
7] Як у Венеції, де в арсеналі
8] Взимі в’язка смола кипить, буя,
9] Щоб засмолити судна на причалі,
10] Що там стоять; і дехто обробля
11] Готове вже судно, а дехто маже
12] Борти мандрованого корабля,
13] Хто робить весла, хто канати в’яже,
14] Той ремонтує ніс, а той корму,
15] Хто ж на бізань, фок-мачту ладить тяжі, —
16] Тут не вогню, а вишньому уму
17] Завдячувала рідина кипінням,
18] Сочившись звідусіль у чорну тьму.
19] Смолу я бачив з булькотанням пінним,
20] І верх її шумливий то здіймавсь,
21] То опадав з бурхливим клекотінням.
22] Розглянуть я все пильно силкувавсь,
23] Та вождь, говорячи: “Дивись, дивись-но!”, —
24] Відтяг мене відтіль, де я лишавсь.
25] Оглянувсь я, мов той, хто ненавмисно
26] Тікаючи від ворога учвал,
27] Все озирається зі страхом, звісно,
28] Оглянувся на шум страшних навал, —
29] І враз побачив — мчав на нас огидний
30] Диявол чорний по бескеттях скал.
31] Ах, та який же був він страховидний!
32] Невже такі бридкі всі хвостачі,
33] Як він, ширококрилий, прудкохідний!
34] На гострому високому плечі
35] Бридкого грішника держав і дряпав
36] На п’ятці шкуру в нього, несучи.
37] Гукнув з моста: “Гей, хто там з Лихолапів!
38] От старшина святої Зіти вам, —
39] Топіть його, а я назад почапав
40] У землю, де лише Бонтуро сам
41] Хабарничать нізащо не візьметься,
42] І з “ні” вам “так” за гроші зроблять там”.
43] Жбурнув його, як завжди тут ведеться,
44] Й погнав назад; пес, пущений з ланця,
45] За злодієм так швидко не женеться.
46] А той пірнув і вирнув, та плавця
47] Чорти настигли, й кожен дав по тичці,
48] Із криком: “Ні Святого в вас Лиця,
49] Ані купань нема, як в Серкйо-річці!
50] Щоб не зазнав ти наших пазурів,
51] Сиди собі в смолі, як фрукт на дичці!”
52] Та й підчепили сотнею гаків,
53] Приказуючи: “Ти не будь докучним,
54] Чи стань одним з таємних шахраїв”.
55] Так кухарі велять своїм підручним
56] Втопляти м’ясо гаком в казані,
57] Щоб не спливало й залишалось тучним.
58] І добрий вчитель мій сказав мені:
59] “Щоб не побачив хтось тебе одразу,
60] Сховайся за уступи кам’яні
61] Й не бійся, чуючи мені образу,
62] Бо від цієї чортівні я діл
63] Таких наслухався того ще разу”.
64] А далі перейшов він мосту схил
65] І, шостого уздрівши схову ложе,
66] Нових набратись мусив мужніх сил.
67] З такою лютістю і так вороже
68] Не нападають пси на жебрака,
69] Що всюди жебрає, де тільки може,
70] Як біси вистрибнули з-під містка
71] Та й кинулись на нього із гаками,
72] Але він гримнув: “Геть, юрмо дерзка!
73] Хай вислухає той мене між вами,
74] Кому ясний моєї мови зміст,
75] А там, як зможете, тягніть до ями!”
76] Гукнули всі: “Хай вийде Лихохвіст!”
77] І вийшов він, лишивши решту-ззаду,
78] Й спитав: “Який тебе періщить хлист?”
79] “Чи, Лихохвосте, здумав ти до ладу,
80] Невже б то зваживсь, — вчитель мій сказав, —
81] Сюди прийти я, знавши вашу зваду?
82] Я з волі Божої сюди попав.
83] Отож не заважай, бо небо хоче,
84] Щоб іншому я шлях цей показав”.
85] Пиха чортяча зникла неохоче.
86] Він розгубився, упустив свій гак
87] І мовив іншим: “Шкода, він проскоче”.
88] Тут вождь мені: “О ти, що певно так
89] Сховався за уступ, з кутка зручного
90] Виходь, і хай тебе покине ляк”.
91] І я підвівся і підбіг до нього,
92] Й чорти мене обстали у злобі,
93] І я боявсь їх зрадництва лихого.
94] Так, бачив я, тремтіли у журбі
95] Подолані, виходячи з Капрони,
96] В ворожій бачачи себе юрбі.
97] Припав я до вождя для оборони
98] Й в мерзотні пики утопив свій зір:
99] Добра не обіцяв їх зір червоний.
100] Гаки спустили й: “От завив би звір, —
101] Між себе мовили, — гучноголосо!”
102] Й відповідали: “То й гати до дір!”
103] Але на них поглянув гнівно й косо
104] Той чорт, що говорив з вождем моїм,
105] І вигукнув: “Облиш, облиш, Нечосо!”
106] А там сказав до нас: “Невільно цим
107] Уступом вам іти, бо арку шосту
108] Зруйновано не знати як і ким.
109] Щоб іншу путь вам відшукати просту,
110] Зайдіть в печери ближчої жерло,
111] Там вихід є ще до одного мосту.
112] Учора без п’яти годин було
113] Дванадцять сотень шістдесят шість років,
114] Як землетрусом міст той геть знесло.
115] Я шлю моїх оглянуть з усіх боків
116] І стан речей узнати в тім краю, —
117] Ви з ними йдіть; це захист ваших кроків.
118] Десятку, Бородо, збереш свою, —
119] Він став лічить: — Ти підеш, Злий Собако,
120] Й ти, Бахуре, й ти Росотопчію,
121] Й ти, Никлокриле, й ти, Старий Кусако,
122] Й ти, Ікло Вепряче, й ти, Труто-Змій,
123] Й ти, Неотесо, й ти, Дурний Чортяко.
124] По стежці смоляній ідіть самі,
125] А ті хай обминуть моста остачу
126] Й до переходу йдуть собі в пітьмі”.
127] “Ой леле, вчителю мій, що я бачу!
128] Ти шлях цей знаєш, сам зі мною йди, —
129] Промовив я, — вони ж несуть невдачу.
130] Коли ти обережний, як завжди,
131] То чом не бачиш, зле вони клопочуть
132] І поглядами зичуть нам біди?”
133] А він: “Не бійся, хай собі скрегочуть, —
134] Це проти тих, засуджених навік,
135] Що із смоли тут виринати хочуть”.
136] І вирушили всі на лівий бік,
137] Але з них кожен перед Бородою
138] Поміж зубами висунув язик,
139] А той їм з заду прогримів трубою.
