(З мого дитинства)
Ні книг, ні періодики.
Одноманітні дні
І тільки вірні ходики
працюють на стіні
Ох, працьовиті ходики —
як вічні ходаки!
Хто стука в хату: “Хто та-кий?
питають.— Хто-та-кий?”
Ланцюг тоненький з гиркою.
“Цок-цок… а цить-а-цить!”
Підтягнеш гирку — тиркає
і маятник не спить.
Загашуємо ґнотика
в мигтливім сліпуні
Лягаєм спать, а ходики
працюють на стіні
Ідуть ледь-ледь попереду,
і я в досвітній змрок
спішу погнати череду
під їхні цок та цок.
