Дмитро Білоус – Нержавіюча зброя: Вірш

В. Явору

Нам імперський загрожував крук:
“Якщо вас не скатую, то зваблю”.
Все робилось, щоб вибити з рук
українського лицарства шаблю.

Кров’ю, підступом здійснить своє:
козакові сидіть у закові.
А тут велет Шевченко встає,
і народ утверждається в слові.

Зброя слова в народу в руках:
не повергнути в прірву героя.
Буде жити народ у віках:
в нього є нержавіюча зброя.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Дмитро Білоус – Нержавіюча зброя":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Дмитро Білоус – Нержавіюча зброя: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.