Дмитро Білоус – По саму зав’язку: Вірш

Цікаві вирази народні
Ось каже чоловік один:
“В провулок напхано сьогодні
по саму зав’язку машин”.

А другий каже, що у нього
по саму зав’язку турбот.
Звідкіль тут зав’язка? У кого
дізнатись учням про зворот?

— Так, певно, говорити стали, —
сказав Олесеві дружок, —
тому що зерно насипали
по саму зав’язку в мішок.

Та ось питають на уроці —
що скаже вчитель про слівце?
— Е, народилося в сорочці, —
всміхнувся він, — словечко це.

У давнину, коли в людини
ще ґудзики не повелись,
була в сорочці чи кофтині
на шиї зав’язка колись.

Коли ж по горло хтось наївся —
“по саму зав’язку”, — казав.
Отак цей вираз і прижився:
народ сказав, як зав’язав.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Дмитро Білоус – По саму зав’язку":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Дмитро Білоус – По саму зав’язку: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.