Дмитро Білоус – Понадіялись: Вірш

Кажуть, вади є в бригади
Будівничої?
Та хіба то тільки вади —
Кепські звичаї!
Тесля в дядька зремонтує
На ось стілечки,
А хазяйка приготує
Ще й горілочки…
Кожен майстра пригощає,
Заохочує.
День він лутку приганяє,
П’ять — замочує.
А в колгоспі ставлять крайні
Строки з крівлями:
— Мусим вкрить корівні, стайні
До зимівлі ми!
Але теслі тешуть дома
В Чалих, Мельників
(Спритність тут усім відома
Будівельників!)
«Ще коли,— мовляв,— морози!
Осінь радує:
Непогані ще прогнози
Йдуть по радіо!»
Невтямки, чим діло пахне,
— Хлопцям радісно!
Але тут мороз як трахне
Півстаградусно!..
(Вірно в радіо погода
Об’являється,
Та буває, що природа
«Помиляється»!)
Вкрити дах не мають змоги,
Й місяць роблячи.
Примерзає до підлоги
Хвіст коров’ячий.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Дмитро Білоус – Понадіялись":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Дмитро Білоус – Понадіялись: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.