Гукай на біду – не догукаєшся
клич на діло яке – не докличешся
хіба що здивуєш кого…
та й ведмедем тепер не здивуєш
хоч вивези на базар цілий цирк
Люди вміють самі по канату ходить
надто ж тоді як ніхто не бачить
чи тоді як вони думають що не бачить ніхто
Так розійшлись розбрелись поховались
збирає докупи людей
хіба що весілля чи похорон
і то на похорон їдуть як на весілля
а на весілля ідуть як на похорон
- Наступний вірш → Дмитро Чередниченко – Гей, осокори
- Попередній вірш → Дмитро Чередниченко – Дуби куняють в тиховоді