Мені сонечко
Пальчика ощастило:
Летіло-летіло
І на мізинчика сіло.
А я його й питаю:
Дудень, дудень,
Дудень,
Скажи,
Коли буде
Полудень?
А воно
Сказати не сміло,
Здійнялося
І полетіло.
- Наступний вірш → Дмитро Чередниченко – Коли небо на лузі живе
- Попередній вірш → Дмитро Чередниченко – Золоті струмки
(Оцінок ще немає)