Дмитро Чередниченко – До Литви: Вірш

І

Лину
на крилах зозулі…
Наді мною
пташина дорога –
Чумацький Шлях.
Лину –
душа завмирає.
І піді мною
дорога пташина –
купави засіяли зорями шлях:
повився веселою стрічкою
до вершин Гедімінаса,
у Німан впадає.
Лину
на крилах зозулі,
зі мною –
великі букети яблунь,
повиті русявими
косами верб.

II

Сосни свічки засвітили,
хоч і так мені видно.
Озера
в люстерках своїх
показують,
як я лечу.
А жайвір
торкнув камертон –
щоб з голосу я
не збився.

III

Вітрику-леготу,
як мені легко.
Спіє над луками
Тихий
твій шовк.
Стокротки зронили
ледве вловимий звук.
Чую: коріння Славути
співає…
Лину до тебе
слухати
музику мови.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Дмитро Чередниченко – До Литви":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Дмитро Чередниченко – До Литви: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.